Вимова і правопис
Словацька мова відрізняється від інших слов'янських мов правилом ритмічного усічення: в словацькій мові два довгих склади не повинні слідувати один за одним відразу.
Довгі склади - це склади, які містять довгий голосний (á, é, í, ó, ú), довгий складоутворюючий приголосний (ŕ, ĺ) чи дифтонг (ia, ie, iu, ô). З цим правилом ми часто зустрічаємося у прикметниках.
pekná ruža (гарна троянда)červená ruža (червона троянда)krásna ruža (красива троянда)
Оскільки корінь слова krásn- вже є довгим, то закінчення -ý, -á, -é потрібно скоротити: krásny, krásna, krásne. Корені слів pekn- і červen- короткі, тому закінчення залишається звичайним, довгим: pekná, červená.
При скороченні довгі голосні змінюються на короткі; дифтонги змінюються таким чином:
- ia – a
- ie – e
- iu – u
- ô – o
Існує багато винятків із правила ритмічного скорочення.
Винятки з правила ритмічного скорочення:
В іменниках:
- тип відмінювання vysvedčenie, напр.:
lístie, prútie, skálie - іменники жіночого роду (родовий відмінок множини), напр.:
básní, tlačiarní, piesní - типи відмінювання žena, ulica, mesto (родовий відмінок множини), напр.:
výhier/výher, hospodárstiev - із закінченнями на -iar, -iareň, напр.:
múčiar, bieliareň - з префікасми ná-, zá-, sú-, напр.:
nátierka, zásielka, súčiastka
У прикметниках:
- тип відмінювання páví, napr.:
líščí, kohútí
У займенниках:
- неозначені займенники, напр.:
niekým, niečím, bárským, bohviečie, čertviečím, ktoviekým, neviemčiu
У дієсловах:
- багатократні дієслова, напр.:
chválievať, strážievať - тип rozumieť, напр.:
zmúdrieť - дієприслівник, напр.:
chváliac, súdiac - активний дієприкметник теперішнього часу, напр.:
chváliaci, súdiaci - активний дієприкметник минулого часу (заст.), напр.:
vyliavší, zakliavší
У різних складених словах, напр.:
prvýkrát, tisícnásobne, viacmiestny